Дочасні п\'єдистали - Лілія Мандзюк

Що з того, як відомий, хвалять люди,
Ім'я твоє лунає звідусюди,
Достиг висот, ти так туди стремився,
Й кумиром не одному вже зробився?

Одні красою тішаться твоєю,
Бо ти гордишся, в серці знаєш, нею.
А інші розум, здібність похваляють, -
Ти тішишся, як тебе вирізняють.

Та що з того, як в небі не відомий,
І особисто з Богом не знайомий?
Якби ти знав Його, ти б не гордився,
Його б прославить, не себе стремився.

Порою ми в гонитві за дочасним,
Забувши, Хто насправді є всевласним.
Господь - Той Самий, в Біблії почуєш:
Ти перевір, чи в небеса скарбуєш!?

О, нам порою хочеться тут слави:
Розумний йде - здалека щоб взнавали.
А Біблія так просто реагує:
"Невірний раб", - любитель слави вчує.

Багато зараз в світі "грамофонів".
Ти лиш плати й тебе зроблять відомим.
Щити рекламні, радіо і преса,
Розкажуть багатьом: оце - "принцеса"!

Та пам'ятаймо, друзі-християни,
Перед усім Голгофські Божі рани.
Там на хресті Син Божий не гордився,
Смирився, аж до смерті Бог смирився.

Його Ім'я робім життям відомим
Як можна більш - знайомим й не знайомим.
Велика радість: хтось з людей спасеться
Й в родину Божу ще один віллється.

Брати і сестри, до Христа тулімось,
На п'єдестал дочасний не спішімось,
Бо наша ціль висока - рай і небо!
Хай через тебе Бог прославить Себе!

І буде в небі вічне: "Слава Богу!",
Тому, Хто нам відкрив туди дорогу!
А ти вже, друже, з Ним заприязнився,
Чи збудувать ім'я собі стремився?

Дочасні п\'єдистали
Поэзия

Дочасні п'єдистали

Дочасні п\'єдисталиПоэзия

Дочасні п'єдистали

Дочасні п\'єдистали
Поэзия